Життя семінариста - яке воно?

 

Львівська Духовна Семінарія Святого Духа – це духовний виховний навчальний заклад закритого типу, метою якого є підготовка кандидатів до священства1. Побутують різні стереотипи про Семінарію та тих, хто в ній навчається. Вони, на мою думку, породжені лише браком інформації про таку установу, спосіб та мету її існування. Тож пригляньмося ближче до життя семінарії.

Тут упродовж шести років навчаються та виховуються юнаки, які отримали дар покликання до священства і прагнуть стати добрими пастирями для Божого люду, максимально уподібнитися у своєму житті та служінні до досконалого еталону Доброго Пастиря – Христа. Перебуваючи в семінарійній спільноті, семінарист має змогу працювати над собою, краще пізнавати себе та Божий задум щодо себе, виховувати та розвивати у собі християнські цінності і моральні чесноти, які є необхідними для доброго священика та духовного провідника. Це зокрема відкритість та повна довіра до Бога і всіх тих, через кого Він у різний спосіб промовляє, щирість у всіх своїх вчинках та намірах, послух та покора у будь-якій справі.

У Семінарії існують всі умови, щоб виховати в молодій людині достойного священика, з боку семінариста вимагається лише, щоб він дав себе повести по цій дорозі до священства та піддався формації. У Семінарії майбутній душпастир в першу чергу виховує у собі загальнолюдські якості: «Якщо священик є Людиною, то він може повноцінно уприсутнювати Христа для своїх вірних»2.

Не менш важливим елементом у виховному процесі майбутнього душпастиря є духовний вишкіл, який проявляється в молитві (літургійній та особистій), щоденному розважанні, читанні Святого Письма, сповіді та бесідах із духівником. Завдяки таким практикам семінарист має змогу кожен момент свого життя проводити в постійній злуці з Богом та черпати сили для свого духовного зросту.

Інтелектуальний вишкіл семінаристи отримують в Українському Католицькому Університеті, де навчаються за спеціальністю «Богослов’я». Юнаки мають змогу отримати ґрунтовні та систематичні знання про сучасне суспільство і процеси, які в ньому відбуваються, щоб могти успішно голосити Христове Євангеліє, зважаючи на сучасний стан і спосіб мислення людини.

Основним завданням Семінарії є виховати доброго священика, саме тому робиться особливий наголос і на душпастирському навчанні. Цей вишкіл розпочинається вже з другого курсу семінарії, коли семінарист розпочинає свою катехитичну діяльність в парохіях, молодіжних спільнотах та організаціях, інтернатах, лікарнях, дитячих будинках, військових частинах, літніх таборах та ин.

Робочий день у Семінарії розпланований так, щоб семінарист мав змогу присвятити достатньо часу молитві, навчанню, праці над собою та відпочинку. Кожен день розпочинається о 6:30 з ранішньої молитви та розважання, а відтак є Літургія. По завершенні Літургії брати мають сніданок, і о 8:30 розпочинаються заняття (лекції). Перед обідом є спільна молитва у семінарійній церкві, а з 14:00 лекції продовжуються, якщо це передбачено розкладом. Перед вечерею семінарійний розпорядок дня дає змогу мати півгодинне читання Святого Письма та духовної літератури, відтак по вечері уся семінарійна спільнота молиться Вечірню. Завершується день вечірніми молитвами та кінцевим благословенням отця-духівника.

В часі, коли по обіді немає занять, та в проміжку між Вечірнею і вечірніми молитвами семінаристи мають вільний час, який використовують на відпочинок та заходи, що не пов’язані з навчальним процесом.

У Львівській Духовній Семінарії активно діють різні організації та творчі колективи, зокрема хор, духовий оркестр, вокально-інструментальний ансамбль «Оранта», семінарійний октет «Теофорос», Братство «Введення в Храм Пресвятої Богородиці», Пасто­ральний центр «Еклезія», Біблійне товариство «Еффата», Центр душпасти­рювання військово­службовців, Капелани Городоцької спецшколи, Католицький часопис «Пізнай Правду», Рух за визволення людини (спрямований на боротьбу з алкоголізмом) та семінарійний медія-центр. Майже все створене з ініціятиви студентів Семінарії, і тут вони мають змогу реалізувати свої здібності та скерувати їх на добро семінарійної спільноти, Церкви та Божого люду.

Таким чином, життя семінариста є насичене і дуже динамічне, цікаве та повчальне, сповнене нових вражень та досвіду. І міт про те, що в Семінарії лише вчаться та моляться, зовсім не відповідає дійсности, хоча молитва та навчання є основними чинниками в житті студента Семінарії та священика взагалі.

Тарас Остафіїв


Примітки:
Внутрішній устав Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ. – С. 2.
2 Там само – С. 5.